Розглянуто особливості первинного формування у новонароджених повноцінної екологічної мікробної екосистеми. Обгрунтовано доцільність застосування із зазначеною метою мультипробіотиків групи "Симбітер".

Наведено результати використання вітчизняного імуноглобулінового комплексного препарату "Триглобулін" виробництва Київського підприємства "Біофарма" в комплексному лікуванні новонароджених з різною перинатальною патологією та симптомами некротичного ентероколіту. Одержані результати доводять перспективність подальших досліджень. Препарат "Триглобулін" рекомендовано для лікування новонароджених з тяжкими перинатальними інфекціями, некротичними ентероколітами та іншими інфекціями, викликаними ентеробактеріями.

Представлены результаты использования отечественного иммуноглобулинового комплексного препарата "Триглобулин" производства Киевского предприятия "Биофарма", в комплексном лечении новорожденных с различной перинатальной патологией и симптомами некротического энтероколита. Полученные результаты указывают на перспективность дальнейших исследований. Препарат "Триглобулин" рекомендован для лечения новорожденных с тяжелыми перинатальными инфекциями, некротическими энтероколитами и другими инфекциями, предположительно вызванными энтеробактериями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-52я431(0)

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ефективність застосування антибактеріального препарату "Триглобулін" під час лікування хворих новонароджених з неонатальними інфекціями. Показано, що використання даного лікарського засобу значно зменшує кількість вживаних антибіотиків, є менш агресивним щодо виникнення можливих ускладнень і дозволяє застосовувати його в комплексній терапії немовлят, які знаходяться на повному парентеральному вигодовуванні.

Показано основні напрямки діяльності з покращання надання медичної допомоги новонародженим дітям. Наведено дані Держкомстату України щодо стану здоров'я новонароджених в Україні за 2006 р.

Досліджено особливості здійснення сертифікації в галузі авіації та місце цього виду сертифікації в механізмі правового забезпечення екологічної безпеки.

З використанням статистичних методів проаналізовано перинатальні фактори ризику нозоміальних інфекцій у новонароджених та створено математичну модель прогнозування цього ризику. Вивчено особливості бактеріальної колонізації новонароджених з високим перинатальним ризиком, які потребували проведення реанімаційних заходів і подальшого лікування у відділенні інтенсивної терапії. У новонароджених з нозокоміальним сепсисом виділено ентеробактерії, стійкі до гентаміцину, цефалоспоринів II - III покоління. Установлено, що 50 % виділених штамів були стійкі до цифрану та тієнаму. Виділені ентерококи виявились стійкими до всіх антибіотиків, крім ванкоміцину; стафілококи також мали високу антибіотикорезистентність. Виявлено штами, резистентні до ванкоміцину. Науково обгрунтовано ефективність використання бактеріального препарату "Симбітер" для ранньої профілактики нозокоміальних інфекцій та лікування різних форм інфекцій, зокрема, сепсису та некротичного ентероколіту.

Визначено місце правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі авіації в системі сучасного екологічного права та права екологічної безпеки. Проаналізовано науково-правові та законодавчі підходи щодо визначення об'єктів і джерел шкідливого вплив авіації на довкілля. Досліджено становлення та розвиток механізму правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі авіації, його особливостей, включаючи заходи організаційного, функціонального, економіко-правового характеру, механізму притягнення винних осіб до відповідальності з порушення правових вимог екологічної безпеки у даній сфері.

Наведено результати правового регулювання забезпечення екологічної безпеки (ЕБ) у галузі цивільної авіації (ЦА) України. На підставі аналізу норм чинного національного та міжнародного законодавства та практики його застосування визначено основні об'єкти та види діяльності в галузі ЦА, які здійснюють та/або можуть здійснювати шкідливі впливи на навколишнє середовище, життя та здоров'я людей. Розкрито історичні аспекти правового регулювання забезпечення ЕБ у галузі ЦА відповідно до особливостей розвитку нормативно-правового регулювання та державності. Увагу приділено механізму правового регулювання забезпечення ЕБ у галузі ЦА, зокрема, організаційно-, функціонально- й економіко-правовим засобам забезпечення ЕБ, а також особливостям юридичної відповідальності в даній сфері.

Розглянуто актуальність проблеми інфекції, викликаної стрептококами групи B (СГВ) у вагітних та новонароджених. Незважаючи на оптимальне лікування новонароджених, захворюваність і летальність від стрептококової інфекції групи B є досить високою. Оскільки у новонароджених СГВ-інфекція реалізується швидко, в межах 12 годин після народження, антибіотикотерапія має бути призначена негайно. Вказано на необхідності введення обов'язкового обстеження вагітних та їх лікування з метою попередження реалізації сепсису у новонароджених. Обговорено важливість призначення раціональної антибіотикотерапії СГВ-інфекції у новонароджених.

Висвітлено повноваженння сільського голови та зміст його діяльності в містобудівних і правових аспектах. Викладено особливості сільської інфраструктури, які суттєво відрізняють її від міста, теоретичні основи та зміст розпланування. Увагу приділено питанню забудови та благоустрою сільських поселень, проекто-планувальним розрахункам, вирішенню функціонального та будівельного зонування сільської території. Досліджено особливості формування та забудови громадського центру, жилих кварталів, установ культурно-побутового та сакрального призначення. Розкрито питання охорони навколишнього середовища, повноваження органів місцевого самоврядування стосовно санітарного очищення сільських поселень і поводження з відходами. Викладено правові й еколого-правові аспекти, матеріально-фінансову основу, організацію роботи з документами в діяльності органів місцевого самоврядування.

Досліджено актуальні питання правового регулювання екологічної безпеки в Україні у складі національної безпеки, яка є станом захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої зебезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах, зокрема, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища. Розкрито історичні засади становлення та розвитку наукової думки і законодавства про екологічну безпеку. Досліджено юридичну природу екологічної безпеки, екологічно небезпечної діяльності та екологічного ризику. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки в окремих видах екологічно шкідливої діяльності.

Розглянуто актуальні питання правового регулювання екологічної безпеки у сільському господарстві України, яка є станом захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за умов якої забезпечуються сталий розвиток сільського господарства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у сферах, зокрема, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, охорони навколишнього природного середовища. Висвітлено історичні засади становлення та розвитку наукової думки і законодавства про екологічну безпеку, юридичну природу екологічної безпеки, екологічно небезпечної діяльності та екологічного ризику. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки та особливості його застосування у сільському господарстві.

Мета роботи - розробити алгоритм прогнозування значної затримки розвитку дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні за параметрами маси тіла і окружності голови. У 126 дітей з дуже (n = 92) і надзвичайно (n = 34) малою масою тіла при народженні проаналізовано 133 клініко-анамнестичні показники. Найбільш значущими прогностичними факторами ризику значної затримки маси тіла при виписці зі стаціонару є значна затримка (менше 3-го перцентиля) на момент госпіталізації до відділення виходжування за масою (інформативність - 4,22), довжиною (3,64) і окружністю голови (2,41), а також затримка (менше 10-го перцентиля) за трьома параметрами при госпіталізації до відділення виходжування (інформативність - 3,80). Найбільш значущими прогностичними факторами ризику значної затримки окружності голови при виписці є затримка за трьома параметрами фізичного розвитку при госпіталізації до відділення виходжування (інформативність - 4,57) і значна затримка при госпіталізації за масою (3,19), довжиною (4,03) і окружністю голови (4,30). Висновки: запропоновані моделі прогнозування значної затримки (менше 3-го перцентиля) маси тіла і окружності голови при виписці в дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні мають високий рівень значущості (R = 0,97 та R = 0,94 відповідно), високу (0,94) і середню (0,61) чутливість (відповідно), високу специфічність (0,81 і 0,91 відповідно), що свідчить про можливість застосування розроблених моделей прогнозування в практичній медицині.

Висвітлено особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Охарактеризовано легальне розуміння поняття "жорстоке поводження з тваринами", основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження. Визначено поняття "знущання над тваринами", його основні ознаки. Акцентовано увагу на видах і розмірах юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.

Обговорено традиційні та нові методи викладання неонатології у післядипломній медичній освіті. Мета роботи - провести оцінку якості викладання неонатології під час підготовки лікарів-інтернів за фахом "Неонатологія", "Педіатрія", "Акушерство і гінекологія" шляхом аналізу анкетування лікарів-інтернів з розробкою пропозицій щодо підвищення ефективності підготовки у разі застосування традиційних і нових технологій авчання. Проведено ретроспективний аналіз 76 анкет оцінки якості викладання спеціальності "Неонатологія" лікарів-інтернів за 2016 р. За даними анкетування лікарів-інтернів серед форм навчання в очній частині інтернатури перше місце займають семінари та практичні заняття на клінічних базах (60 % позитивних відгуків), друге - самостійна робота (25 % позитивних відповідей) та третє - лекції (15 % позитивних оцінок). Якість навчання на кафедрі позитивним відмічають 95 % лікарів-інтернів. Висновки: якість та ефективність навчання в інтернатурі має важливе значення для подальшого професійного розвитку та мотивації до практичної діяльності. Підготовка лікарів в інтернатурі з неонатології має на меті формування теоретичних знань та практичних навичок медичної допомоги новонародженим відповідно до сучасних стандартів та вимог.

Наведено сучасну інформацію щодо проведення інтенсивного лікування та надання паліативної допомоги новонародженим. Актуальність проблеми обумовлена високим рівнем смертності в перший місяць життя, який становить 63 % дітей, що померли на першому році життя. Показані сучасна практика та напрямки розвитку комфортного супроводу хворих дітей та допомоги родинам; запропонована концепція створення та впровадження системи паліативної допомоги в педіатрії, починаючи з періоду новонародженості.

Висвітлено історію педіатрії. Розглянуто основні принципи організації лікувально-профілактичної допомоги дітям. Описано анатомо-фізіологічні особливості органів і систем дитини у віковому аспекті. Подано інформацію про аномалії конституції (діатези) або спадкову схильність до захворювань. Увагу приділено захворюванням дітей, зокрема охарактеризовано респіраторний дистрес-синдром новонароджених, неонатальні жовтяниці, спазмофілію, гіпо- та гіпервітамінози, анемії, лейкози, геморагічний васкуліт і вузликовий поліартеріїт. Описано захворювання органів дихання, серцево-судинної системи, органів травлення, нирок і сечовивідних шляхів, ендокринної системи, а також спадкові захворювання й імунодефіцитні стани. Розглянуто дитячі інфекційні хвороби (вірусні, бактерійні та ВІЛ-інфекцію). Увагу приділено туберкульозу, його клінічним формам та ускладненням. Висвітлено питання лікування хворих на туберкульоз, окремо розглянуто заходи профілактики туберкульозу.

Комплексно проаналізовано теоретичні і практичні проблеми становлення права екологічної безпеки в Україні. Досліджено становлення та розвиток норм і відносин права екологічної безпеки, формування наукових поглядів щодо розуміння поняття «екологічна безпека», його співвідношення з такими правовими категоріями, як «охорона навколишнього природного середовища» та «раціональне природокористування». Визначено місце екологічного ризику в праві екологічної безпеки. Запропоновано підхід до формування предмету, методів, принципів та системи права екологічної безпеки, на підставі яких встановлено його місце в системі сучасного екологічного права та законодавства України. Розкриті особливості розвитку права екологічної безпеки як системи міжнародного, європейського, зарубіжного та вітчизняного законодавства, на підставі яких запропоновано шляхи подальшого удосконалення законодавства із забезпечення екологічної безпеки. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки та його особливості, включаючи заходи організаційно-правового та функціонально-правового характеру; особливості притягнення винних осіб до відповідальності за порушення вимог екологічної безпеки. На підставі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері правового забезпечення екологічної безпеки; запропоновані теоретичні висновки, які можуть бути підставою для подальшого розвитку еколого-правової науки України.

Матеріал побудовано відповідно до концептуальних засад викладання екологічного права і спрямовано на висвітлення положень трьох основних підрозділів особливої частини екологічного права - природоресурсного, природоохоронного та антропоохоронного права, а також двох підрозділів спеціальної частини екологічного права - міжнародного екологічного права та екологічного права ЄС, які відповідають системі екологічного законодавства, що розвивається в Україні, а також на міжнародному та європейському рівнях. Розкрито сучасні проблеми екологічного права і законодавства, правовий режим використання та охорони земель. Розглянуто землю як об’єкт еколого-правових відносин, право землекористування та його види, особливості управління і контролю в галузі використання та охорони земель. Окреслено юридичну відповідальність за порушення вимог земельного законодавства й правовий режим використання та охорони надр. Визначено надра як об’єкт правового регулювання використання та охорони, право надрокористування та його види тощо. Описано правовий режим використання, відтворення та охорони вод. Подано води як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.